В цьому епізоді ми з моєю колегою Вітою Ніколаєвою спробували вияснити звідки береться перфекціонізм та як треба "виховувати" дітей, щоб вони мали перфекціонізм у майбутньому?

В літературі описано чотири типи раннього досвіду, які роблять внесок у формування перфекціоністського мислення:
1. Надмірно критичні та вимогливі батьки.
2. Батьківські очікування та стандарти надмірно високі; критика у своїй не пряма, а непряма.
3. Батьківське схвалення відсутнє чи непослідовне та умовне.
4. Батьки-перфекціоністи служать моделями для навчання перфекціоністським установкам та формам поведінки.

Перфекціоністу властиво бути мотивованим та енергійним. На думку стороннього спостерігача, перфекціоністи завжди щасливі, життєрадісні та сповнені оптимізму. Якщо копнути глибше, виявиться неймовірна внутрішня напруга, яка може призвести до прокрастинації.

Що у свою чергу веде до:
1) у кращому разі до занепокоєння, злості, сорому, безпорадності а буває, що і до суїциду;
2) у гіршому до невротичного, тривожно-фобічними, тривожно-уникаючими розладами, ДКР (нав'язливі думки, страхи, ідеї), депресії чи суїциду.